—то¤в ранн≥й вересень. —онце, н≥би з примусу, роздавало люд¤м передостанн≥й запас л≥тнього тепла. Ћист¤ дерев н≥¤к не хот≥ло багр¤н≥ти.
Ќед≥льного дн¤ сел¤нка ћар≥¤ поверталас¤ з ќприл≥вського костелу додому. ≤ просто п≥д полуденним сонцем на околиц≥ л≥су народила сина. Ќазвали його ќлексою. Ќ≥хто тод≥ й гадки не мав, що на св≥т зТ¤вилас¤ людина, ¤ка через тридц¤ть л≥т зробить справжню революц≥ю у св≥тов≥й техн≥чн≥й думц≥.
…ого б≥ографи п≥зн≥ше напишуть: ќлександр —макула народивс¤ 9 вересн¤ 1900 року в сел≥ ƒобриводи «баразького пов≥ту в сел¤нськ≥й родин≥ “еодора ≥ ћар≥њ —макул≥в. ” с≥мТњ було четверо д≥тей: —тепан, ќлекса, јнастас≥¤ й јндр≥й.
ћожливо, цей випадок дол≥ Ч по¤ва на св≥т серед краси ос≥ннього л≥суЧ визначив його романтичну натуру, заклав велику любов до природи. ѕлем≥нниц¤ ќлександра —макули пан≥ √анна ƒмитришина, ¤ка нин≥ живе в “ернопол≥, згадуЇ, ¤к формувавс¤ характер д¤дька: Ђѕ≥д час навчанн¤ в≥н готувавс¤ до зан¤ть переважно у великому батьк≥вському садку п≥д старою розлогою липою, ≥ його завжди оточували ровесники, ¤ким в≥н допомагав у навчанн≥. Ѕабус¤ ћар≥¤ була ж≥нкою мудрою ≥ дуже доброю. ¬она виховувала д≥тей у дус≥ чесност≥ ≥ благородства. ƒ≥дусь “еодор мав суворий характер, в≥н категорично заборон¤в д≥т¤м пос¤гати на чуже, з раннього дитинства привчав њх любити працю. ƒ¤дько ќлекса дуже любив своњх менших сестричку ≥ братика, п≥клувавс¤ про них, захищав, коли хтось кривдивї.
ќлександр —макула ви¤вив зд≥бност≥ до навчанн¤ ще в початков≥й школ≥. 1912 року навчанн¤ перервала ѕерша св≥това в≥йна. ќлександр —макула разом з ≥ншими г≥мназистами бере участь у встановленн≥ влади «”Ќ– у «бараж≥, упродовж двох рок≥в перебуваЇ в лавах ”крањнськоњ галицькоњ арм≥њ.
¬≥дтак, у 1920 роц≥, п≥сл¤ нетривалого пер≥оду в≥дновленоњ державност≥, його дорога прол¤гла в “ерноп≥ль. ѕ≥д час навчанн¤ у “ерноп≥льськ≥й г≥мназ≥њ ќлександр квартирував у в≥дом≥й украњнськ≥й родин≥ ћиколаЇвич≥в. як≥в ћиколаЇвич ¤краз викладав у г≥мназ≥њ. ÷е була патр≥отично налаштована родина, ¤ка не визнавала польськоњ влади ≥ не могла змиритис¤ з нац≥ональним приниженн¤м. «≥ спогад≥в √анни ƒмитришиноњ: Ђќдна з дочок якова ћиколаЇвича по-справжньому закохалас¤ в ќлександра. ј з сином –оманом д¤дько скоро потоваришував. ÷¤ дружба тривала понад 60 рок≥в Ч вони разом навчалис¤ в г≥мназ≥њ, згодом Ч у √етт≥нгенському ун≥верситет≥, проживали неподал≥к одне в≥д одного у —Ўј. ƒвоЇ давн≥х друз≥в завжди розмовл¤ли украњнською мовою, часто сп≥вали украњнських п≥сень ≥ згадували батьк≥вщину.
ќлександра —макулу природа над≥лила допитлив≥стю, гострим розумом. ƒ¤дько був весь у книжках. „асто в нед≥лю ≥ св¤тков≥ дн≥ в≥н п≥дн≥мавс¤ на гору п≥д „умал¤ми ≥, коли сходило сонце, спостер≥гав за золотими хрестами ѕочањвськоњ лаври. ƒуже часто ходив поговорити з л≥сом. ” теплу пору прогулювавс¤ босон≥ж, перекинувши взутт¤ через плечеї. «ак≥нчивши з в≥дзнакою г≥мназ≥ю, ќлександр, за рекомендац≥Їю професора ћ.«арицького, вступаЇ до √етт≥нгенського ун≥верситету в Ќ≥меччин≥. ¬чивс¤ усп≥шно. јле повн≥стю в≥ддаватис¤ навчанню не було змоги. …ому дошкул¤ла матер≥альна скрута, ≥ тому перспективний студент мусив працювати на сол¤них шахтах ≥ фермах Ќ≥меччини, займатис¤ репетиторством. “иповий шл¤х украњнц¤, ¤кий на чужин≥ прагне вийти в людиї.
ћинуло пТ¤ть рок≥в Ч ≥ ќлександр захистив дисертац≥ю й отримав ступ≥нь доктора ф≥лософ≥њ. ” фонд≥ —макули збереглас¤ коп≥¤ диплому, в ¤к≥й зазначено походженн¤ докторанта Ч ƒобриводи, √ал≥ц≥¤. ¬≥н аж н≥¤к не хот≥в залишатис¤ за кордоном. ћолодий науковець прињздить на роботу в ќдеський ун≥верситет, але дуже скоро переконуЇтьс¤ у безперспективност≥ своЇњ прац≥ в тотал≥тарн≥й держав≥ ≥ вирушаЇ назад у Ќ≥меччину.
” н≥мецький пер≥од в житт≥ ќлександра —макули сталис¤ приЇмн≥ зм≥ни: в≥н одруживс¤ з ≈р≥кою Ѕунде. ¬они прожили у злагод≥ 51 р≥к ≥ виховали четверо д≥тей Ч двох дочок ≥ двох син≥в.
≤ ось украњнський вчений демонструЇ на ф≥рм≥ ÷ейс-™на технолог≥ю просв≥тленн¤ фотограф≥чних обТЇктив≥в.
¬и¤вл¤Їтьс¤, винайдено спос≥б п≥двищенн¤ прозорост≥ оптичних обТЇкт≥в, призм та в≥кон за рахунок зменшенн¤ в≥дбивноњ здатност≥ оптичних поверхонь! ќлександр —макула д≥йшов висновку, що можна наносити тонк≥ просв≥тл¤юч≥ против≥дбивн≥ шари товщиною чверть довжини хвил≥. Ѕо ¤кщо оптична система складаЇтьс¤ з елемент≥в з високими показниками заломленн¤ або ж к≥льк≥сть елемент≥в велика, то втрати св≥тла через в≥дбиванн¤ можуть дос¤гати понад 80 в≥дсотк≥в. « другого боку, фотообТЇктиви теж розс≥юють св≥тло. ¬ результат≥ багатократних в≥дбивань на фотоприймач потрапл¤Ї дифузний св≥тловий пот≥к (дифузне тло), що призводить до зменшенн¤ контрасту та ч≥ткост≥ зображенн¤. ћайже стол≥тт¤ по винайденн≥ фотограф≥њ на ц≥ обставини в науковому св≥т≥ не зважали. ј просв≥тл¤ючий шар, або Ђшар —макулиї, та метод одержанн¤ цих покритт≥в дали можлив≥сть ≥стотно зменшити втрати св≥тла та зробити ч≥тк≥шими фотозображенн¤.
”крањнець з ƒобривод≥в отримав патент на виготовленн¤ просв≥тленоњ оптики. Ќа документ≥ поставлено дату Ч 1 листопада 1935 року. ѕопри те, що патент б≥льше року залишавс¤ засекреченим, пр≥оритет ќлександра —макули не викликаЇ сумн≥в≥в. ”крањнський учений в≥дкрив ще р¤д важливих способ≥в зм≥ни в≥дбивноњ здатност≥ св≥тла.
¬≥дразу по в≥йн≥, у 1945 роц≥, американська розв≥дка забираЇ ќлександра —макулу до —Ўј, щоб використати його неперес≥чний науковий потенц≥ал дл¤ досл≥джень у в≥йськово-промисловому комплекс≥. „ерез п≥втора року до нього перењжджаЇ дружина з д≥тьми. ѕодальша дол¤ вченого т≥сно повТ¤зана з ћассачусетським технолог≥чним ≤нститутом (ћ“≤) у Ѕостон≥. ¬ цьому науковому-досл≥дницькому заклад≥ тод≥ працювали перш≥ величини св≥товоњ техн≥чноњ думки Ч Ќорберт ¬≥нер, лод Ўеннон, ƒжеральд ¬≥снер, Ќоа ’омський та багато ≥нших. ÷ей ун≥верситет донин≥ вважаЇтьс¤ найкращою вищою техн≥чною школою на јмериканському континент≥.
—початку ќлександр —макула працював там заступником директора лаборатор≥њ досл≥д≥в над д≥електричними матер≥алами, ¤ку тод≥ очолював усесв≥тньо в≥домий професор јртур ван √≥ппель. ¬они часто ставали сп≥вавторами статей ≥ книжок з кристалограф≥њ. ј в 1964 роц≥ уже професор ћ“≤ ќлександр —макула орган≥зував та очолив лаборатор≥ю ф≥зики кристал≥в, де працювало близько 20 вчених. ” роки прац≥ в —Ўј ќлександр —макула досл≥джував здеб≥льшого зм≥ни властивостей кристал≥в п≥д впливом Ђчутливихї атом≥в, ¤к≥ там Ї, рад≥ац≥њ та дефект≥в у кристалах. ¬≥н налагодив синтез монокристал≥в дл¤ оптики, рентгенолог≥њ, електрон≥ки. «а своњми властивост¤ми де¤к≥ кристали, синтезован≥ ќлександром —макулою, набагато перевищують золото ≥ платину.
” н≥мецькомовн≥й монограф≥њ Ђћонокристалиї, ¤ка стала попул¤рним п≥дручником з практичноњ кристалограф≥њ, вчений обгрунтовуЇ не лише традиц≥йн≥ методи вирощуванн¤ кристал≥в Ч з розчин≥в чи з розплавлених солей, а й зовс≥м нов≥ на той час: вирощуванн¤ з газового стану (нин≥ цей метод застосовуЇтьс¤ нав≥ть дл¤ вирощуванн¤ штучних алмаз≥в), з полумТ¤ тощо. ¬≥н широко узагальнюЇ методи рекристал≥зац≥њ, ¤к≥ стали основою очищенн¤ сил≥кону (кремн≥ю) дл¤ нап≥впров≥дникових застосувань Ч транзистор≥в чи ≥нтегральних схем. ≤ це зроблено тод≥, коли монокристали ще не вважалис¤ Ђелектроннимї матер≥алом! ¬≥дтод≥ вони стали базовим елементом дл¤ вс≥Їњ електрон≥ки, отримали широке застосуванн¤ ¤к нап≥впров≥дники, лазери ≥ мазери, електрооптичн≥ елементи. —ьогодн≥ без них важко у¤вити технолог≥ю й ≥ндустр≥ю нап≥впров≥дник≥в та ≥нтегральних схем. ристалограф≥чн≥ вим≥ри ќлександра —макули допомогли також у синтез≥ в≥там≥н≥в ј, ¬2 та ƒ.
ƒоктор Ћюбомир-—тепан ќнишкевич, ¤кий студ≥ював наприк≥нц≥ 50-х Ч на початку 60-х рок≥в в ћассачусетському технолог≥чному ≤нститут≥, в≥дзначаЇ: Ђѕрофесор волод≥в широкими енциклопедичними знанн¤ми, ≥ то не лише у своњй вузьк≥й спец≥альност≥ (оптиц≥ та монокристалах), а й у р≥зних техн≥чних сферах. ¬≥н мав живе зац≥кавленн¤ у вс≥л¤ких наукових детал¤х ≥ абсорбував, ¤к губка, вс≥л¤к≥ факти ≥ знанн¤, ¤к≥ йому трапл¤лис¤, був над≥лений великими зд≥бност¤ми синтезу знань у нов≥ теор≥њ, нов≥ абстрактн≥ побудови, а найголовн≥ше Ч в нове практичне застосуванн¤ теор≥њї (Ђ¬≥сник ‘онду ќлександра —макули. Ч 1998. Ч „ервень).
“а надзвичайна зайн¤т≥сть, широк≥ науков≥ ≥нтереси не змогли вит≥снити тугу украњнського ем≥гранта за батьк≥вщиною. ¬она н≥коли не давала йому спокою. ¬ одному з лист≥в до р≥дн≥ у село ƒобриводи в≥н висловив напластований б≥ль: Ђя от уже понад сорок л≥т скитаюсь на чужин≥, але своЇњ ”крањни не забув ≥ пов≥к не забуду. „астенько загл¤даю до обзар¤, щоби тугу роз≥гнатиї. Ђ” своЇму будинку в Ѕостон≥, Ч розпов≥даЇ √анна ƒмитришина, Ч в≥н обладнав окрему украњнську к≥мнату, де були з≥бран≥ колекц≥њ украњнських вишивок, сувен≥р≥в, сформована б≥бл≥отека л≥тератури з украњнськоњ ≥стор≥њ. ÷е була м≥цна ниточка, що зТЇднувала його з р≥дним краЇмї. ≤ншою розрадою стало активне прилученн¤ до д≥аспорного житт¤. ќлександров≥ —макул≥ були далеко не байдуж≥ профес≥йн≥ ≥нтереси украњнц≥в у —Ўј. ¬≥н став почесним членом “овариства украњнських ≥нженер≥в, д≥йсним членом Ќаукового товариства ≥м. “.Ўевченка, виступав з допов≥д¤ми на украњнських наукових ≥мпрезах. 17 травн¤ 1983 року ќлександра —макули не стало. ѕохований в≥н у Ѕостон≥, де донин≥ проживаЇ його дружина ≈р≥ка. ” р≥зних м≥стах —Ўј живуть також його д≥ти з с≥мТ¤ми: ѕетро, ‘р≥ц, дочка ≈лл≥.
Ќа батьк≥вщин≥ вченого, у сел≥ ƒобриводи «баразького району, встановлено пам'¤тник ќлександра —макули ≥ вже четвертий р≥к на д≥Ї техн≥чний л≥цей його ≥мен≥. ”чн≥ старших, л≥цейних, клас≥в поглиблено вивчають ф≥зику, математику, кресленн¤, а п≥сл¤ зак≥нченн¤ школи можуть на п≥льгових умовах вступати в “ерноп≥льський державний техн≥чний ун≥верситет ≥мен≥ ≤.ѕулю¤.
Ќаукову спадщину ќлександра —макули досл≥джують украњнськ≥ вчен≥. 1996 року створено ‘онд ќлександра —макули, ¤кий очолюЇ доктор ф≥зико-математичних наук, голова ком≥с≥њ Ќ“Ў професор ярослав ƒовгий з≥ Ћьвова. « грудн¤ 1997 року почав виходити Ђ¬≥сник ‘онду ќлександра —макулиї, майже щор≥чно провод¤тьс¤ смакул≥вськ≥ читанн¤. ѕророк з великим зап≥зненн¤м, але все-таки повертаЇтьс¤ до своЇњ в≥тчизни.
