Перша писемна згадка про Вишнівець зустрічається в історичних джерелах з
1395 року. Великий князь литовський Вітовт, позбавивши Дмитрія Корибута, Сіверського князівтва, дав йому взамін кілька
поселень на Волині, в тому числі Вишнівець. Тоді на правому березі р. Горинь там, де нині розміщується село Старий
Вишнівець, Дмитрій Корибут збудував перший укріплений замок длля захисту від татаро-турецьких набігів.
У привілеях польського короля Владислава Варначика від 9 липня 1463 року знаходимио запис, що після смерті власника
Вишнівця, Василя Несвіцького на підставі акту поділу маєтків Вишнівець дістається його синові Солтанові, який уперше почав
іменуватися князем Вишневецьким.
В 1494 році князь Михайло Вишневецький з нагальної потреби зміцнити природно Старовишнівецьку фортецю, яку часто
нищили і руйнували татари, зводить новий замок на лівому березі р. Горинь, вибравши місце на стрімкій горі, де з
півдня та із заходу він був неприступний.
З того часу і на деілька віків стає Вишнівець родовим гніздом і славою могутнього роду князів Вишневецьких.
Тут народився Дмитро - Байда Вишневецький, легендарний засновник козацької дружини на Малій Хортиці (1550р.), що
стала першим прототипом Запорізької Січі на Дніпровських порогах
У другій половині XVI століття Вишнівець став резиденцією ураїнських магнатів князів Вишневецьких, які поступово
покатоличилися і захищали інтереси королівської Польщі. В 1640 році Ярема Вишневецький розпочав будівництво великого
замку. Значно модернізував замкові укріплення і збудував оборонний монастир Кармелітів, який входив в єдину оборонну
систему Вишневецького замку. Місто, маючи магдебурію, на той час було великим торговим і ремісничим центром, куди
з'їжджалися на торги купці Кременця, Почаєва та інших міст Волині. Проте після підписання Зборівського миру, Вишнівець
був
ущент пограбований і зруйнований татарами, що на довгі роки відбилося на його розвитку.
На початку XVIII століття останній з князів Вишневецьких, перший магнат Речі Посполитої, Міхал Сервацій перебудовує
розорений родовий замок у пишний палац по типу французьких позамських резиденцій. Інтер'єри палацу вражають сучасників
своєю розкішністю. Після смерті Міхала Сервація у 1744 році маєток переходить у власність найближчих родичів князів
Вишневецьких - графів Мнєшенків (Мнішеків).
В 1846 році Вишнівець Відвідав Т. Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії їздив на Волинь та Поділля
змальовуватиісторичні та археологічні пам'ятки. У вересні 1848 року в замку над Горинню побував відомий французький
письменник Оноре де Бальзак, який зупинився в князів Вишневецьких. Саме третій опублікований лист письменника до
своєї коханої був написаний у Вишнівці.
На даний час до плацу належать - найстаріша споруда ансамблю - Вознесенська церква 1530р., залишки валів та бастіонів,
Підгірні стіни, садиба на території замку з палацом, службами, огорожами, брамами XVIII ст., парк XVIII - XIX століття,
а також монастир кармелітів, розташований на колишньому підзамчі.
Попри свої значні втрати Вишнівецький ансамбль і сьогодні залишається одним з найзначніших на Збаражчині.
Моя поштова скринька: romanetsa@ukr.net
